Отримайте консультацію судинного хірурга
1000
700₴
Однією з головних причин смертності в усьому світі є онкозахворювання. У онкохворих підвищується згортання крові, це пояснюється розвитком самої пухлини і як наслідок - порушеннями системи гемостазу. А також хіміотерапія різко збільшує ризик тромбозів.
Серед онкологічних пацієнтів однією з основних причин смертності є венозна тромбоемболія (ВТЕ), яка включає тромбоз глибоких вен (ТГВ) і емболію легеневої артерії (ТЕЛА).
Люди з онкопатологією мають значно більшу ймовірність розвитку ВТЕ, ніж люди без неї, спостерігається вищий рівень рецидивів ВТЕ та ускладнень у вигляді кровотечі під час лікування ВТЕ.
Дуже часто безпосередньою причиною смерті стає не власне прогресування онкологічного захворювання, а таке серйозне ускладнення, як венозна тромбоемболія (ВТЕ), що включає тромбоз глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА). Відомо, що у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями ризик розвитку ВТЕ набагато вищий, ніж у людей без онкологічної патологіїю. Крім того, у пацієнтів онкологічного профілю реєструють значно вищу частоту рецидивування ВТЕ. Протягом першого року після перенесеної ВТЕ смертність у хворих на рак сягає 64,5%. На жаль, саме через ВТЕ з життя дуже часто раптово йдуть онкохворі зі своєчасно встановленим діагнозом, які мали усі шанси довго та повноцінно жити при проведенні радикального оперативного втручання та хіміотерапії.
Всім пацієнтам зі злоякісними захворюваннями, яким планують хірургічне втручання, повинна проводитись фармакологічна тромбопрофілактика при відсутності протипоказів через активну кровотечу, або високий ризик кровотечі. До фармакологічної тромбопрофілактики можна додати механічні методи профілактики.
За даними D. Bergqvist (2001), вірогідність ВТЕ залежить від нозологічної форми захворювання: найвищі ризики відзначають при раку легень, підшлункової залози, шлунка, менш вірогідний розвиток ВТЕ спостерігається при раку простати, матки та яєчників.
Варикозна хвороба у онкопацієнтів може мати ті ж самі причини, симптоми, діагностику та лікування, що й у людей без онкологічної патології. Проте, у онкологічних пацієнтів варикоз може бути більш проблематичним через ризики та обмеження, пов'язані з їх основним онкологічним захворюванням та лікуванням.
Етіологія (причини):
• Генетична схильність.
• Перебіг хронічних захворювань, таких як рак, може призводити до змін в кровообігу та підвищення ризику варикозу.
Симптоми:
• Розширені та видимі вени.
• Біль, важкість або втомленість у ногах.
• Відчуття печіння або пульсації у венах.
• Свербіж, зневоднення шкіри навколо варикозних вен.
• Ускладнення можуть включати варикозна екзема, трофічні виразки, флебіт та геморагії.
Діагностика:
• Клінічний огляд лікаря.
• Ультразвукове дослідження (дуплексне сканування) вен для визначення ступеня розширення та функції вен.
Алгоритм лікування ВТЕ у пацієнтів із онкологічними захворюваннями та симптомним чи випадково діагностованим тромбозом глибоких вен або тромбоемболією легеневої артерії залежить від можливої взаємодії препаратів та факторів високого ризику кровотеч. За наявності достатніх факторів ризику, визначених шляхом стратифікації з використанням шкал, слід розпочинати лікування із призначення низькомолекулярних гепаринів та переоцінювати ризики при кожному наступному візиті. При низькому ризику кровотеч та за відсутності взаємодії між препаратами можливе застосування нових оральних антикоагулянтів. Продовження антикоагулянтої терапії після 6 міс лікування епізоду ВТЕ доцільне, якщо онкозахворювання все ще залишається в активній фазі.
За даними дослідження D.E. Houghton et al. (2021), пацієнти з перебігом пухлинного процесу у шлунково-кишковому тракті (ШКТ) мають вищі ризики клінічно значущих невеликих кровотеч, ніж пацієнти з пухлинним процесом іншої локалізації. Тому хворих із пухлинами ШКТ необхідно одразу відносити до групи високого ризику кровотеч. Натомість смертність від ВТЕ є достовірно вищою, ніж від кровотеч, у разі поєднання онкологічної патології та тромбозу.
• Флебіт (запалення вен).
• Тромбоз глибоких вен.
• Трофічні виразки (виразки на шкірі, які не заживають).
• Геморагії з розширених вен.
Міжнародні клінічні рекомендації часто базуються на наявних доказах та експертному досвіді. Деякі загальні рекомендації можуть включати:
• Компресійна терапія: Використання компресійного одягу. Це може допомогти зменшити симптоми варикозної хвороби.
• Фізична активність: Здійснення регулярних фізичних вправ, які сприяють зміцненню м'язів та поліпшенню кровообігу.
• Фармакотерапія: Використання медикаментів, таких як низькомолекулярні гепарини, оральні антикоагулянти, флеботоніки або препарати на основі гірського каштана (для полегшення симптомів варикозної хвороби).
• Хірургічні методи: У деяких випадках може бути рекомендована хірургічна інтервенція для видалення варикозу або інших процедур для поліпшення кровообігу.
• нші методи: Включення дієтичних змін, вибіркове лікування з препаратів, які не взаємодіють із хіміотерапією або імунотерапією, та уникнення факторів ризику, які можуть погіршити стан.
Отже, вкрай важливе значення тромбопрофілактики у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями наразі не викликає жодних сумнівів. Cучасна стратегія інтегрального ведення пацієнтів з онкологічною патологією включає визначення осіб із високим ризиком ВТЕ, які з найбільшою ймовірністю отримають користь від фармакологічної тромбопрофілактики, а у розрізі лікування – вирішення завдання зниження ризику рецидиву ВТЕ та смерті.
Завжди важливо проконсультуватися з лікарем, оскільки підходи до лікування можуть відрізнятися в залежності від індивідуальних потреб та характеристик кожного пацієнта.
